Обвинувачений у справі про медичну недбалість, яка могла призвести до смерті бізнесмена Аднана Ківана, лікар клініки Odrex Віталій Русаков вийшов у публічний простір із власною версією подій і гучними заявами про “наслідки для всієї медицини”. Чи мають його слова логічне підґрунтя або ж ці твердження більше схожі на спробу тиску, перебільшення власної ролі та маніпуляцію суспільно чутливою темою, читайте в матеріалі “Ukraine Now”.

Обвинувачений у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 140 КК України лікар одеської приватної лікарні Odrex Віталій Русаков опублікував на YouTube відеовлог, у якому не обмежився поясненням власної позиції, а пішов значно далі – до узагальнень, які виходять за межі конкретної справи. 

Фактично лікар намагається змусити аудиторію повірити в те, що винесення йому обвинувального вироку неминуче призведе до колапсу всієї української медицини. Він прямо заявляє, що якщо його визнають винним, українські лікарі масово відмовляться від складних пацієнтів і перестануть братися за лікування тяжкохворих.

Опоненти хочуть створити прецедент для всіх лікарів в Україні. Якщо захворювання передбачатиме смертельні ускладнення, знаючи мою історію, всі медичні працівники просто будуть відмовлятися від лікування складних онкологічних випадків. Це призведе до того, що лікування стане недоступним в Україні. Я переконаний, такі дії – це доказ того, що сторона обвинувачення не бажає правосуддя, вони хочуть просто покарати лікарів

Складається враження, що Русаков серйозно намагається переконати аудиторію в тому, що доля всієї української медицини залежить саме від вироку у його справі. Це спроба тверезо оцінити ситуацію чи банальне роздуття власної ролі? 

Адвокати оцінюють подібні заяви значно стриманіше і тверезіше. В ексклюзивному коментарі для “Ukraine Now” медичний адвокат Дмитро Касьяненко прямо вказує на те, що спроби лікаря представити один вирок, як “катастрофу для всієї медицини” є нереалістичними. Більше того, така риторика суперечить базовим принципам правової системи, зокрема принципу індивідуальної відповідальності, який окреслено як у Конституції України, так і в кримінальному законодавстві.  

В Україні немає норми, за якою вирок щодо одного лікаря автоматично змінює правила для всіх інших. Суд розглядає конкретну справу щодо конкретної особи. Правові висновки для практики формуються насамперед у позиціях Верховного Суду, а не в окремому вироку. Тому розмови про “катастрофу для всієї медицини” – це емоційний тиск, а не юридична позиція. Якщо слідство і суд доводять причинний зв’язок між діями або бездіяльністю конкретного лікаря та наслідками, відповідальність несе саме він або інші особи, чия вина доведена. Це прямо випливає, зокрема, зі ст. 140 КК України. Посилання на “систему” не прибирає персональної відповідальності. Максимум, про що тут можна говорити – це дискусія про defensive medicine, тобто страх лікарів перед ризиком. Але це не тотожно масовій відмові від складних пацієнтів. Навіть у резонансних міжнародних справах мова йшла про професійну дискусію, а не про параліч усієї медичної системи

Схожу позицію щодо заяв лікаря Odrex має і адвокат практики кримінального права ЮК “Приходько та партнери” Ігор Куликов. Він вважає, що подібні заяви Русакова – це лише емоції. Він також акцентує на тому, що у цивілізованих країнах справи про медичну недбалість звична практика, і відповідальність лікаря не руйнує систему, а навпаки формує чіткіші стандарти безпеки пацієнтів і професійної відповідальності.

Кримінальне право оцінює не систему, а конкретні дії конкретної людини. Суд у подібних справах встановлює дуже чіткі речі – чи було порушення професійних стандартів, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями лікаря і наслідками, і чи доведена вина поза розумним сумнівом. Тому твердження про те, що можливий вирок щодо лікаря Віталія Русакова нібито може змінити поведінку всієї медичної системи України або змусити лікарів масово відмовлятися від складних пацієнтів, є радше емоційною оцінкою, ніж правовим прогнозом. У цивілізованих правових системах світу справи про медичну недбалість розглядаються регулярно. І практика показує: відповідальність лікаря не руйнує медицину – вона формує більш чіткі стандарти безпеки пацієнтів і професійної відповідальності

Що відомо про справу лікарів Odrex

У Приморському районному суді Одеси триває розгляд кримінального провадження щодо лікарів Віталія Русакова та Марини Бєлоцерковської, яких обвинувачують за ч.1 ст.140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що могло призвести до смерті пацієнта.

За версією слідства, після операції у клініці Odrex пацієнту не призначили необхідну антибактеріальну терапію та належним чином не відреагували на ускладнення. У результаті розвинувся сепсис, який, за висновками експертизи, міг стати причиною смерті Аднана Ківана.

В контексті справи, увагу привертають не лише заяви Русакова, а й його поведінка під час судових засідань. Лікар регулярно закликає колег і “небайдужих” приходити до суду – після цього у залі з’являються “групи підтримки” з намальованими від руки плакатами на його честь. Така активність більше схожа не на підтримку лікаря, а на спробу тиску на суд і, зокрема, на головуючу суддю Ларису Переверзеву.

Нагадаємо

Редакція “Ukraine Now” вже проаналізувала відеоблог Віталія Русакова. І окрім заяв про “катастрофу для медицини у разі обвинувального вироку”, у ньому простежуються й інші, не менш критичні моменти.

Зокрема, йдеться про публічне озвучення медичних деталей стану пацієнта, що ставить під сумнів дотримання лікарської таємниці, а також про доволі вільне трактування процесуальних рішень суду. Русаков, наприклад, подає частково відкритий формат розгляду як “закриття суду”, хоча йдеться про стандартну практику захисту персональних і медичних даних.

Крім того, риторика лікаря містить ознаки неповаги до суду – від публічної критики до персоналізованих закидів на адресу судді. У поєднанні з активною медійною діяльністю це створює враження, що судовий процес поступово перетворюється для обвинуваченого не лише на юридичний, а й на комунікаційний майданчик.

І, зрештою, ключове: у цій історії дедалі більше проглядається не лікар, який стримано захищає свою позицію в суді, а публічний персонаж, який працює на власну популярність та впізнаваність.